УЗД-оцінка за принципами O-RADS/IOTA (стандартизована система стратифікації ризику)
Спостереження за безсимптомними функціональними кістами
Хірургічне лікування при підозрі на злоякісність, великих розмірах, швидкому рості, або при ускладненнях (розрив, перекрут)
Обов'язкова гістологічна верифікація всіх видалених утворень
Червоні прапорці
Солідні компоненти
Наявність щільних тканин в кісті.
Папілярні розростання
Виступи на внутрішній стінці кісти.
Асцит
Або патологічна кількість вільної рідини без іншого пояснення
Швидкий ріст
Збільшення розмірів утворення за короткий час.
Постменопауза
Будь-які кісти у жінок в постменопаузі потребують ретельної оцінки та виключення злоякісності.
Сучасний підхід вимагає диференційованої тактики: спостереження чи оперативне втручання, керуючись клінічними маршрутами МОЗ.
Аденоміоз: Клінічні прояви, діагностика, лікування
Визначення
Аденоміоз — це доброякісний гормонозалежний стан, при якому ендометріальні залози та строма проникають у товщу міометрія, викликаючи гіпертрофію й потовщення м’язового шару матки та хронічне запалення.
МРТ органів малого тазу (за потреби, для уточнення діагнозу)
Лікування
Прогестини (оральні, LNG-IUS)
Комбіновані гормональні контрацептиви (КОК)
НПЗП (для симптоматичного полегшення болю)
Хірургічне (гістеректомія, у рідкісних випадках органозберігаючі операції при фокальному аденоміозі)
Сучасні підходи зосереджені на медикаментозній терапії для контролю симптомів та хірургічному втручанні як крайньому варіанті.
Гіперплазія ендометрія без атипії: Діагностика та менеджмент
Наказ МОЗ України №869
01
Підозра
Виникає при аномальних маткових кровотечах (АМК) та потовщеному ендометрії за даними УЗД, особливо у постменопаузі.
02
Діагностика
Трансвагінальне УЗД є первинним методом. Діагноз підтверджується гістероскопією з прицільною біопсією ендометрія та подальшим гістологічним дослідженням.
03
Лікування
Основний метод – прогестини (оральні або LNG-IUS). Контроль стану ендометрія проводиться через 3-6 місяців.
04
Хірургічне втручання
Розглядається лише у випадках резистентності до медикаментозної терапії або при наявності протипоказань до неї.
Мета лікування – регресія гіперплазії та запобігання прогресуванню до атипової форми.
Ендометріоз: Сучасне визначення та форми
Ендометріоз — це стан, за якого ендометріоподібна залозиста та стромальна тканина імплантується та росте поза порожниною матки, спричиняючи хронічне запалення, тазовий біль та/або порушення фертильності.
1
Перитонеальний ендометріоз
Ураження очеревини малого таза. Найпоширеніша форма, може бути малопомітним, але спричиняє значний больовий синдром.
2
Ендометріоми
Кістозні утворення яєчників, що формуються внаслідок циклічних крововиливів у кортикальний шар яєчника. Часто асоційовані зі зниженням оваріального резерву.
3
Глибокий інфільтративний ендометріоз (ГІЕ)
Ураження проникає на глибину >5 мм, часто залучаючи кишківник, сечовий міхур, ректовагінальну перегородку. Характеризується вираженим болем, дисфункцією органів та високою ймовірністю потреби хірургічного лікування.
Патогенез ендометріозу: Ключові механізми
Генетичні й епігенетичні чинники
Підвищений сімейний ризик, зміни в генах і епігенетичних регуляторах, що впливають на запалення, стероїдну регуляцію та імунну відповідь.
Прогестеронорезистентність
Знижена чутливість до прогестерону → недостатнє пригнічення запалення та проліферації → персистенція вогнищ.
Клітинна адгезія та інвазія
Ендометріоподібні клітини легко прикріплюються до очеревини та глибоко інфільтрують тканини, що пояснює розвиток DIE.
Нейроангіогенез
Формування нових нервових і судинних структур у вогнищах → гіперчутливість, хронічний тазовий біль, центральна сенситизація.
Локальний синтез естрогенів
Висока активність ароматази в імплантах → автономне вироблення естрогенів → стимуляція росту, ангіогенезу та запалення.
Імунна дисфункція
Порушення кліренсу ендометріоподібних клітин, надлишок прозапальних цитокінів, активація макрофагів → створення умов для виживання та росту імплантів.
Розуміння цих механізмів є ключовим для розробки ефективних стратегій лікування ендометріозу.
Діагностика ендометріозу: Сучасні підходи
Клінічний діагноз
Базується на анамнезі, характерних симптомах (хронічний тазовий біль, дисменорея, диспареунія, інфертильність) та гінекологічному огляді.
Трансвагінальне УЗД
Метод першої лінії для виявлення ендометріом та ознак глибокого інфільтративного ендометріозу.
МРТ органів малого тазу
Використовується для деталізації ГІЕ, особливо при залученні кишківника або сечового міхура, а також при плануванні складних хірургічних втручань.
Згідно з Наказом МОЗ України №319, ESHRE 2022, СА-125 не рекомендований для скринінгу ендометріозу через низьку специфічність. Лапароскопія є методом лікування, а не рутинної діагностики.
Лікування ендометріозу: Медикаментозні та хірургічні опції
Медикаментозне лікування
НПЗП (для знеболення)
Комбіновані гормональні контрацептиви (КОК)
Прогестини (оральні, депо-форми, LNG-IUS)
Агоністи/антагоністи ГнРГ (з обов'язковою add-back терапією для запобігання побічним ефектам)
Хірургічне лікування
Показання: ендометріоми ≥3–4 см, резистентний до медикаментозної терапії біль, підозра на ГІЕ з порушенням функції органів.
Принцип: Максимальне видалення всіх видимих вогнищ при збереженні функції органів.
Акцент на збереженні оваріального резерву, особливо у жінок репродуктивного віку.
Вибір методу лікування залежить від віку пацієнтки, тяжкості симптомів, локалізації уражень та репродуктивних планів. Сучасні рекомендації підкреслюють індивідуалізований підхід.